Український шлях: світове визнання чи загублений Ембер ?

„Україна - сучасна, розвинута країна світу. Тут можна знайти все що забажаєш. Економічна та політична ситуація – досконала. Що може бути краще?”... Нажаль, такою ідеальною моя країна виявляється лише у моїй уяві....

Тема поваги людини до рідної землі та нестримного бажання кращого життя чітко розкрита у культовому романі «Місто Ембер» Джин Дюпро, де саме відважні підлітки Ліна і Дун шукають шлях до порятунку в загубленому місті, хочуть показати, як вижити після глобальної катастрофи в повністю керованій громаді. Для мене, це гарний приклад прояву любові та громадянської позиції.

Звичайно, люди не бажають жити у будинках, де от-от впаде стіна чи прорве трубу, де вимикають світло, газ, чи воду; в державі, де пенсії вистачає тільки на ліки, й не на всі, де ціна та якість не «дружать» між собою, де корупція і СНІД - пріоритетні проблеми. Сучасна Україна мені нагадує людину, котра ніби-то хоче чогось кращого для себе, але нічогісінько для цього не робить... Так жити не можна! У нашій прекрасній державі безліч талановитих людей, які достойно представляють Україну на міжнародному рівні.

Тоді чому гроші скоріше вкладаються у рекламу горілки, а не віддаються хворим дітям? «Коли ж ці гроші повернуться? Та й чи повернуться!» - скажете ви. Так, згодна, але так, за алкоголем і тютюном можна ніколи не побачити дитячих очей, та не почути: «Дякуємо Вам! Ви врятували наші життя!».

По телебаченню ми бачимо заможних чоловіків та жіночок, які з високих трибун говорять, що все зміниться, голосуйте за нас! Зміни, де ж вони? Чи, можливо у НИХ і у нас свій ідеал України?

Із історій бабусь та дідусів, знаємо, що наприкінці двадцятого століття, кожна радянська людина робила все можливе, щоб батьківщина була найкращою у світі. В подальшому досягли того, щоб бути незалежними... Що далі? Коли я аналізую сучасне життя, бачу, що зміни є, і вони колосальні. Я бачу, що наше покоління перейняло найкраще з минулого, і це прекрасно. Наприклад, шанобливе ставлення до героїв війни. Ми продовжуємо традиції нашого народу. Ми йдемо в ногу із сучасним світом, ми, саме молоде покоління, прагнемо зробити нашу країну кращою!

Отже, ми повинні дослухатися один до одного, підтримувати того, хто занепав морально і фізично, багато працювати, вдосконалювати свої вміння, вірити, любити, цінувати все те, що маємо. І тільки тоді, ідеальна Україна відбудеться...

Ганна Слободян