Стань журналістом – розфарбуй по-своєму життя

Журналістика.... Що ми знаємо про цю професію? Що це цілодобовий відпочинок? Що це мандрівки різними країнами кожного дня? А чи це так насправді?

Можливість отримати відповіді на ці запитання слухачі весняного лекторію Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ) змогли протягом прес-конференції з Лесею Горіцькою – студенткою магістратури Інституту журналістики КНУ.

           

Рішення стати журналістом прийшло до Лесі неочікувано, адже спочатку вона бажала піти на міжнародну інформацію, працювати комп’ютерником у департаменті, сидіти на одному місці.... Але дівчина своєчасно зупинилася, бойко запитавши, чи є в університеті щось цікавіше. Відповідь була такою: журналістика.

            «Мені це стало цікаво, - згадує Леся, - кожного дня ти в постійному русі, дізнаєшся про щось нове та доносиш це до соціуму. Журналіст щодня будує по-своєму і своє життя, і інших. Він може розфарбувати його в яркі кольори чи навпаки. Кожного дня ми створює щось нове, масштабне, розкриваємо таємниці, тому в наших руках дуже велика влада».

            Отримавши ступінь бакалавра в національному авіаційному університеті, Леся здобувала ступінь спеціаліста у Львівському національному університеті імені Івана Франка, але за ступінью магістра дівчина знов повернулася до Києва у КНУ.

            Згадуючи перші роки навчання, Леся каже, що усі предмети, вивчені в університеті, важливі для журналіста, адже це - найобізнаніші люди, котрі повинні бути універсальними та знати усе на світі. «Спочатку, ще з першого курса, я постійно задавала собі питання, навіщо мені усе це знати, але зараз я можу впевнено сказати, що усі вивчені предмети- потрібні», - підкреслює студентка.

            Також потрібно кожного дня самому щось вивчати, самовдосконалюватися. Почавши працювати, Леся зрозуміла, що їй бракує словникового запасу, тому дівчина бере у руки книжки, стаючи таким чином конкурентноздатним спеціалістом на ринку праці.

            Зараз дівчина спілкується з високопоставленими особами, пише промови для депутатів, їй подобається працювати на одну людину. Але вона зауважує, що журналіст повинен завжди мати свою думку, не підлаштовуючись ані під кого: «Станьте радикальними! Не треба нікого і нічого боятися, подавайте інформацію саме так, як ви вважаєте потрібним», - закликає майбутніх журналістів Леся.

            Доповідач також навела дуже цікаву цитату про корисну сторону журналістики: «Журналістика – це і служба, і творчість, і вистава, і гра: з самим собою, з читачами, з редактором, з підлеглими, якщо вони в тебе є; але, коли виходить ще комусь допомогти, то виникає особливе розуміння сенсу твоєї праці»....

            Журналісти – це, як відомо, четверта гілка влади: «Саме ми, журналісти, є рушіями всього іншого, саме від нас залежить, що люди будуть думати, чи почнуть вони діяти. Журналістика – це дуже цікава професія, завдяки якій кожен зможе пізнати усю повноту життя», - підбила підсумки прес-конференції Леся Гончарівна.