Знайшла я колись
у мережі гарного хлопця і вирішила написати йому...
Пишу:
-Добрий день! Мене звуть Настя. Я побачила в тобі багатограну особистість,
котра нестандартно дивиться на звичайні речі, має свою думку, внутрішний
імпульс і бажає щось змінити в цій країні. Саме тому я й вирішила написати
тобі. Я вважаю, що нам є про що поспілкуватися.
Відповідає.... Найцікавіше, що в
його відповіді було всього... три букви «м».
Звертаюсь до нього знов:
-Ти дуже гарно виглядаєш, в тебе
накачені м’язи й гарне тіло,
мабуть ти багато уваги приділяєш самовдосконаленню, а це свідчить про те, що ти
цілеспрямована людина.
Відписується:
-Спс.
Я, вже не розуміючи, що це за такі
абревіатури він мені відсилає, друкую йому знов:
-Може зустрінемося, а то тут щось
неладне коїться з Інтернетом?
Відповідь була такою:
-Хз.
Я, з киплячим мозоком, підбиваю
підсумки знайомства:
-Добре, дуже дякую за розмову, було
дуже цікаво поспілкуватися з тобою....
Через декілька секунд приходить
відповідь:
-Нзчт.
Та після тієї відповіді я вже більше
ніколи не знайомлюся по Інтернету. Я також зрозуміла, що зовнішність – це
добре, але набагато важливіше, що хлопець каже, як він це каже, які книги
читає, чи читає взагалі. Його внутрішня складова набагато важливіша, аніж
зовнішня огранка.
Комментариев нет:
Отправить комментарий